Давні греки, військові завоювання та знищення храмів: історія, яку прожив регіон, втілилась в архітектурі. Для тих, хто не обмежується відпочинком на пляжі, разом з Одеською ОДА ми зібрали факти про п‘ять цікавих пам‘яток південної області.
Одеська Кірха (Центральний лютеранський кафедральний собор України Святого Павла)
Фото: Первый Городской
Яскравий приклад еклектики кінця XIX століття: поєднання готики та романської архітектури. Першу будівлю одеської Кірхи створили за проектом Франческо Боффо у 20 роках 19 століття. Пізніше її розібрали і на цьому ж місці був збудований новий храм за проектом Шойрембрандта. У радянські часи Кірха як релігійна будівля не використовувалася. У 38 році з її шпиля зняли хрест. Церковний органіст Теофіл Ріхтер (батько видатного Святослава Ріхтера) був розстріляний разом з іншими членами церкви у 41-ому. Довгий час храм використовували як спортивну залу. В апсиді були обладнані туалети і душові, а зовні до будівлі прибудували пральню. Це досить сильно його зруйнувало.
Роботи з відновлення Кірхи розпочали у 2005 році. На них були зібрані шість з половиною мільйонів євро. Храм отримав нову стелю, дах, відновлені історичні фасади та двері.
Біля вівтаря Кірхи встановлені дерев'яні скульптури апостолів Св. Петра і Св. Павла і розп'яття у стилі бароко, виготовлені в XVIII столітті. У внутрішньому оформленні окреслені особливості лютеранства. Так, у розпису вівтарної стіни у вигляді синьої смуги зображено таїнство Хрещення. Червоні смуги і кругові розлучення символізують кров Христа. На стелі зображено човен — теж символ лютеранської церкви.
Палац-Садиба дворян Курісів у селі Курісове Лиманського району
Хоча після пожежі вціліли лише стіни палацу, пам'ятка залишається одним з цікавих прикладів арабо-готичної архітектури в Одеському регіоні. На початку XIX століття ця земля була подарована підполковнику Івану Курісу за військові заслуги. Про масштаб побудованого ним маєтку можна судити хоча б з записів, які свідчать, що він налічував майже 80 кімнат, а під стелею будівлі знаходився акваріум з рибками.
Останній власник палацу — правнук її засновника — виїхав до Франції перед Жовтневим переворотом 1917 року. Селяни маєток розграбували. У будівлі розташували сільськогосподарську школу. Реставрувавати садибу вирішили лише у 90-му, але не судилося — у дах влучила блискавка і за ніч пожежа майже повністю зруйнувала будівлю. Наразі палац знову намагаються відновити.
Аккерманська фортеця у місті Білгород-Дністровський
Архітектура фортеці збереглася в автентичному вигляді. Це — унікальний комплекс пам’яток, який поєднує залишки античного міста Тіра та риси видатної європейської середньовічної оборонної споруди. У пам'ятці втілені традиції візантійців, русинів, генуезців, молдаван та османів. Фортеця мала велике значення як в оборонній системі Молдавського князівства, так і в периферійній лінії укріплення Османської імперії.
Це — одна з найбільш значущих фортець Східної Європи. За різними ознаками, її порівнюють із фортецею Конві в Уельсі та Спиською фортецею у Словаччині. Наразі Одеська ОДА за ініціативи очільника регіону Максима Степанова підготувала номінаційну заявку на включення фортеці до Попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Свято-Покровський кафедральний собор в місті Ізмаїл
Один з найвідоміших соборів Одеської області. Побудований у першій половині XIX століття за проектом архітектора Авраама Мельникова (він також є творцем ансамблю напівкруглої площі біля славнозвісного пам'ятника де Рішельє в Одесі). Храм вирізняється незвичною колонадою тосканського ордера — її побудовано пізніше за проектом архітектора Анжело де Веккі.
Цікаво, що дзвони Свято-Покровського собору відливали з турецьких гармат. Головний важить майже 11 тонн та є одним з найбільших в Україні. У період румунської окупації його нібито хотіли забрати в інший храм, але про це дізналися прихожани: у протест люди зібрали «віче» та не дозволили вкрасти дзвін.
Настінний живопис створював художник Павло Піскарьов, який належав до школи майстра Віктора Васнецова. Він надихався національним колоритом Придунайського краю — у настінних розписах собору багато орнаментів. Масштабну семирічну реставрацію храму завершили у 2006 році.
Шахський палац (Палац Бжозовського) в Одесі
Зразок ранньої англійської готики в архітектурі. Будівля з баштами, зубцями та вузькими вікнами із видом на море побудована у середині 19 сторіччя для польського аристократа Зенона Бжозовського. А ось назву «Шахський палац» отримала тому, що на початку 20 сторіччя її орендував перський шах Мохаммед Алі. Записи свідчать, що він утік в Одесу після революції в Ірані.
У радянські часи тут розмістили будинок народної творчості — внутрішні інтер’єри палацу в автентичному вигляді не збереглися. Зараз тут знаходиться банк.
Щоб дізнатися більше про яскраву Одещину, завітайте на сайт Туристичного порталу: https://tourism.odessa.gov.ua/greeting
Діана Хрущова