27 травня в Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає впровадження плати за використання автомобільних доріг загального користування.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту, передбачається запровадити систему збору плати за проїзд з використанням автомобільних доріг загального користування транспортними засобами з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше за допомогою супутникових технологій. Також автори законопроєкту очікувано прогнозують "супротив з боку автоперевізників".
Наша компанія надає весь комплекс логістичних послуг, в тому числі і вантажних автоперевезень, вже понад 13 років. Не лише в Україні, а й закордоном. І супротиву щодо самого факту необхідності сплати за проїзд автодорогами ми не відчуваємо. Ця практика вже добре нам знайома, адже такий принцип діє в багатьох країнах Європи. Відповідно, такий крок є цілком логічним, якщо говорити про європейську інтеграцію України. Інша справа – процес реалізації цієї ініціативи в Україні, у наших реаліях, із нашою «прозорою» системою контролю та наявною мережею «розбитих» доріг.
Здається, благородна мета, яку вказують автори законопроєкту, - фінансування будівництва, реконструкція, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування. Суму додаткових надходжень у бюджет для цих цілей оцінюють у 9 млрд грн, при цьому "вилка" оплати за 1 км дороги – 1-3 грн.
Але чи підуть ці кошти за призначенням, хто має контролювати цей процес та наскільки ці механізми будуть прозорими – незрозуміло.
У пояснювальній записці до законопроєкту вказано про необхідність створення певного оператора з числа державних або приватних підприємств, який має забезпечувати взаємодію між установами в частині функціонування системи оплати.
Поки ж незрозуміло як буде здійснюватись оплата, за які саме дороги та хто буде звільнений від оплати. Адже будуть і вийнятки – в законопроєкті зазначається, що перелік транспортних засобів, які звільнятимуться від плати за використання доріг загального користування, як і сам перелік таких доріг, розмір і порядок розрахунків, - все визначатиметься Кабінетом Міністрів.
Відкрите питання, на яких підставах робитимуться виключення, чи не матиме тут місце корупційна складова. Наскільки мені відомо, нещодавно законопроєкт обговорювали серед бізнес-асоціацій за участі міністра інфраструктури, керівництва Укравтодору. Після цього від керівництва Укравтодору з’явились повідомлення про нібито можливу оплату тільки для іноземних вантажних перевізників. Натомість в самих законопроєктах про це ні слова.
Насправді, на даному етапі, дана ініціатива радше викликає більше запитань, ніж відповідей. Таке враження, що автори законопроєкту самі до кінця не розуміють як саме мають реалізовуватись запропоновані норми.
Але хоч якась конкретика та певне розуміння того, що чекає на гравців ринку ванатжних перевезень та кінцевих споживачів у разі прийняття законопроєкту найближчим часом таки є.
Насамперед – це додаткові ризики для перевізників, у яких підписані довгострокові контракти із попередньо зафіксованою вартістю послуг без можливості перегляду цін. Тут виходом із ситуації може бути розрахунок на основі даних GPS, як і планується, - тоді оплата за перевезення буде відбуватися згідно датчика GPS, встановленого в авто.